Вxoдить дo oфіційнoї супутньoї прoгрaми Бієнaлe
21 квітня 2022 рoку PinchukArtCentre тa Фoнд Віктoрa Пінчукa прeдстaвили вистaвку “Цe Укрaїнa: Зaxищaючи свoбoду”, якa є чaстинoю oфіційнoї супутньoї прoгрaми La Biennale di Venezia тa прoxoдить у Scuola Grande della Misericordia.
Офіційне відкриття розпочалося зі звернення президента України Володимира Зеленського:
“Пані та панове, ще, певуче, не було такого року на Землі, щоб якийсь із народів маловыгодный боровся за свободу. Але було дуже багато таких років, коль більшість людей не помічала чиюсь боротьбу из-за свободу. Ось що дає надію тиранії. Нашому народу після нападу росії 24 лютого вдалося зробити манером), щоб українську боротьбу за свободу помітили. Але це навіть мало-: неграмотный половина завдання, бо ще потрібно, щоб тебе вы підтримали: зброя, фінанси, політичні рішення, постійний інформаційний потік. Причому ти маєш боротися вслед підтримку навіть тоді, коли від того, чи збережеш ти свободу, залежить непосредственность ще десятка народів в Європі й Азії”.
У вступній частині перед аудиторії також звернулися бізнесмен та філантроп Віктор Пінчук, мер Венеції Луїджі Бруньяро, руководитель Венеційської бієнале Роберто Чікутто, виступили Славуня Вакарчук та Тіна Кароль, а посол України в Італії Ярославка Мельник зачитав лист від першої леді України Олени Зеленської.
Виставка, що складається з двох частин, підтверджує культурну стійкість України, яка завжди, навіть у найважчі часи, виражалася в здатності драматически мислити й творити.
У першій частині представлені роботи трьох художниць та художників, які продовжують жити та працювати в Україні, незважаючи нате розв\’язану росією війну. Нові роботи Євгенії Бєлорусець (1980), Нікіти Кадана (1982) та Лесі Хоменко (1980) використовують поетику предметного свідоцтва та голоси очевидців, щоб осмислити реалії війни.
У другій частині експозиції українські художниці та художники представлені не переводя духу із міжнародними колегами — друзями України. Серед представлених авторок та авторів — Муся Абрамович (Сербія, 1946), Олафур Еліассон (Данія, 1967), JR (Франція, 1983), Демієн Герст (Велика Британія, 1965), Борюха Михайлов (Україна, 1938) і Такаші Муракамі (Японія, 1962).
Читайте також: «Я з Україною»: Ед Ширан присвятив українцям кліп сверху пісню 2Step.